Кліщинське повстання 1767—1770

Повстання в Кліщинцях — виступ селян і козаків села Кліщинці Жовнинської сотні Лубенського полку (тепер Чорнобаївського райну Черкаської області), який тривав з 1767 по 1770 роки.

Генеральний суддя Лисенко при підтримці свого родича генерального писаря Туманського перетворив кліщинецьких козаків на своїх підданих, примушував їх відбувати панщину й намагався привласнити їхні землі. Починаючи з 50-х років козаки скаржилися лубенському полковникові, Малоросійській колегії та її президентові Рум'янцеву, але всі інстанції приймали рішення на користь поміщика.

Тоді у травні 1767 року на чолі з Опанасом Вороною та Григорієм Білимом козаки й селяни, які до них приєдналися, перестали коритися поміщикові, озброїлись, напали на будинок Туманського і спорудили укріплення навколо села. Протягом 1767—1768 років вони відбили шість нападів військових команд, захопили дві гармати та багато рушниць.

Повстанцям співчували козаки, послані на придушення виступу. Лубенський полковник І.Кулябка, якому навесні 1768 року Малоросійська колегія доручила придушити виступ, повідомляв, що багато козаків карального загону таємно відвідували повстанців, а частина їх самовільно роз'їхалася по домівках.

Тільки в 1769 році властям вдалося придушити повстання. Згідно з судовим вироком мешканці Кліщинців віддавались у кріпатство, 120 найактивніших повстанців було засуджено до ув'язнення і довічного заслання, 185 — до покарання канчуками. Крім того, селяни і козаки мусили компенсувати матеріальні збитки, заподіяні поміщикам під час повстання.

Проте, коли 21 вересня 1770 року у Кліщинці прибув каральний загін для здійснення вироку, кліщинці напали на нього. Опір селян був настільки великим, що Малоросійська колегія мусила надіслати підкріплення. Однак сили були нерівні, і повстанці зазнали поразки. Сім мешканців села було вбито, понад 60 закатовано. Репресії щодо учасників повстання тривали ще протягом 17711774 років.

Це повстання мало великий відгук серед народних мас України.

Джерела та література

Література

  • І. К. Рибалка. Історія Української РСР. Доісторичний період. Київ, «Вища Школа», 1978, стор. 228 — 229;
  • Історія Української РСР. Київ, «Наукова думка», 1979. стор. 437 — 438.

Посилання

  • www.readbookz.com
  • who-is-who.com.ua
  • п
  • о
  • р
Змови, повстання та протести в Україні (з XV ст.)
XV ст.
Бакотське повстання (1431–1434) • Повстання Лева (1457) • Змова князів (1481) • Повстання Мухи (1490—1492)
XVI ст.
XVII ст.
XVIII ст.
Повстання Палія (1702—1704) • Гайдамацькі повстання (1734, 1750) • Кліщинське повстання (1767—1770) • Повстання в Запорізькій Січі (1768) • Коліївщина (1768—1769) • Турбаївське повстання (1789—1793) • Повстання Деніски (1797)
XIX ст.
Повстання бузьких козаків (1817—1818) • Чугуївське повстання (1819) • Повстання Чернігівського полку (1826) • Шебелинське повстання (1829) • Чумний бунт у Севастополі (1830) • Листопадове повстання у Правобережній Україні (1830—1831) • Галицьке повстання (1846) • Революція в Галичині (1848) • Львівське повстання (1848)Київська козаччина (1855) • Січневе повстання на Правобережній Україні (1863—1864) • Чигиринська змова (1877) • Страйк робітників Альбертівського рудника (1895)
XX ст.
Чечелівська республіка (1905) • Шулявська республіка (1905) • Дебальцевське збройне повстання (1905) • Повстання на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський» (1905) • Повстанський рух у Старобільському повіті (1917—1921) • Жовтневе повстання у Києві (1917) • Листопадове повстання у Києві (1917) • Січневе повстання у Києві (1918) • Антигетьманське повстання (1918) • Бердянське повстання (1918) • Таращанське повстання (1918) • Махновський рух (1918—1921) • Хотинське повстання (1919) • Васильківське повстання (1919) • Куренівське повстання (1919) • Григор'ївське повстання (1919) Баштанська республікаХолодноярська республіка (1919—1922) • Зазимське повстання (1920) • Бориспільське повстання (1920) • Легедзинське повстання (1920) • Медвинське повстання (1920—1921) • Ямпільське повстання (1921) • Татарбунарське повстання (1924) • Батятицькі страйки (1928—1929) • Павлоградське повстання (1930) • Повстання селян Шепетівської округи (1930) • Драбівське повстання (1931) • Ліське повстання (1932) • Чортківське повстання (1939) • УПА (1943—1954) • Заворушення в Одесі (1960) • Бунт у Кривому Розі (1963) Масові заворушення у Дніпродзержинську (1972) • Страйки шахтарів Донбасу (1989—1990) • Революція на граніті (1990) • Похорон патріарха Володимира (1995) • Україна без Кучми (2000—2001)
XXI ст.
Україна без Кучми (2000—2001) • Повстань, Україно! (2002—2003) • Помаранчева революція (2004) • Пам'ятай про газ… (2005—2006, 2009) • АнтиТабачна кампанія (2010—2012) • Протести за право на мирні зібрання в Україні (2010—2013) • Ні поліцейській державі (2010) • Займіться ділом, а не язиком! (2010—2012) (Помста за розкол країни (2012)) • Податковий майдан (2010) • Проти деградації освіти (2011—2013) (Кампанія на захист ЗНО (2013)) • Україна проти Януковича (2012) • Вставай, Україно! (2013) • Протести у Врадіївці (2013) • Не купуй російське! (з 2013) (Бойкот російського кіно (з 2014)) • Євромайдан / Революція гідності (2013—2014) • Тарифний Майдан (2015) • Акції за прискорення реформ (2017—2018) • Акції протесту, пов'язані з темою убивства Михайла Медведєва (2016) • Протести євробляхарів (2018) • Шкільний страйк заради клімату (2019) • Червоні лінії (2019) • Протести через вбивство Кирила Тлявова (2019) • «Аваков — чорт» (2019—2021) • Ні капітуляції! (2019—2020) • Ні - продажу землі (2019—2020) • #SaveФОП (2019—2021) • Тарифний Майдан (2021) • Протести проти вакцинації (2021) • Гроші на ЗСУ (2023)
Історія України Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.