Команда PC-7

Команда PC-7
англ. PC-7 Team
Malta International Airshow, 2015 рік
На службі1989 — по сьогодні
КраїнаШвейцарія Швейцарія
Належність Повітряні сили Швейцарії
РольПілотажна група
Гарнізон/Штабавіабаза Дюбендорф
Кольоричервоний, білий
Вебсайтpc7-team.ch
Авіація
Навчальні літаки9 Pilatus PC-7
Медіафайли на Вікісховищі

Команда PC-7 (англ. PC-7 Team — пілотажна група ВПС Швейцарії[en]. Свою назву вона отримала на честь своїх основних літаків — навчально-тренувальних Pilatus PC-7[en]. Головною базою команди PC-7 є авіабаза Дюбендорф[en].

Історія

Невдовзі після того, як у 1982 році був представлений PC-7, ВПС Швейцарії почали демонструвати новий літак в індивідуальних виступах. Перший публічний командний показ відбувся 29 серпня 1987 року на авіабазі Дюбендорф, і для нього було набрано спеціальну команду з дев'яти пілотів-добровольців. У 1989 році, коли ВПС Швейцарії святкували своє 75-річчя, Команда PC-7 отримала офіційний статус. У 1992 році команда вперше виступила за кордоном — на авіабазі[en] в Аворі (Франція)[1]. У 1998 році серйозно обговорювалося розформування команди з міркувань економії, але тодішній начальник департаменту оборони та спорту Адольф Оґі[en] (майбутній президент Швейцарії) наполіг на збереженні команди [1]. PC-7 Team надзвичайно популярна у Швейцарії та за кордоном і отримала кілька нагород, у тому числі «Меморіальний меч короля Хусейна» за найкращу польотну презентацію у Ферфорді, Велика Британія, у 2013 році [2].

Літаки і пілоти

З моменту заснування команда літала на Pilatus PC-7 Turbo Trainer. У 2008 році кабіни пілотів було модернізовано за найсучаснішими технологіями, проведено загальний ремонт, а колірну схему — змінено на національні кольори Швейцарії, червоний і білий. До свого 25-річного ювілею у 2014 році команда встановила систему димогенераторів, розроблених Pilatus Aircraft, які були вперше були публічно використані 1 серпня 2014 року в аеропорту Буокс.

Усі пілоти команди PC-7 є штатними військовими пілотами та зазвичай літають на F/A-18. Кожен літак має позначення «Turbo» з номером.

Склад на 2023 рік [3]:

  • Наземний командир — оберстлейтенант Даніель Стемплі «Stampa»
  • Turbo Uno (лідер 1) — капітан Андреас Менк «Menkster»
  • Turbo Due (правий фланг) — капітан Сандро Чінотті «Yuri»
  • Turbo Tre (лівий фланг) — капітан Андрі Гауденц «Gaudi»
  • Turbo Quattro (замикаючий) — капітан Крістіан Саварі «Sassel»
  • Turbo Cinque (лівий фланг, зовнішній) — капітан Беда Стехелін «Beda»
  • Turbo Sexi (правий фланг, зовнішній) — капітан Маттіас Гроссен «Nemo»
  • Turbo Sette (соло 2) — капітан Бенджамін Метті «Daffy»
  • Turbo Otto (соло 1) — капітан Сільван Андереґген «Gollum»
  • Turbo Nove (лідер 2) — капітан Маріус Еггер «Pnö»

Галерея

  • Один з літаків команди.
    Один з літаків команди.
  • Стрій «Діамант»
    Стрій «Діамант»
  • Стрій «Стріла»
    Стрій «Стріла»

Примітки

  1. ↑ а б в History of the PC-7 TEAM (англ.). PC-7 Team. Архів оригіналу за 27 серпня 2023.
  2. ↑ а б King Hussein Memorial Sword für die beste Flugvorführung in Fairford (GB) im Jahr 2013 [Меморіальний меч короля Хусейна за найкращу демонстрацію польотів у Ферфорді (Великобританія) у 2013 році.] (PDF) (нім.). Повітряні сили Швейцарії. Архів оригіналу (pdf) за 3 серпня 2016.
  3. ↑ а б History of the PC-7 TEAM (англ.). PC-7 Team. Архів оригіналу за 27 серпня 2023. Процитовано 21 квітня 2024.
  • п
  • о
  • р
Сучасні пілотажні групи
Військові
   

Португалія Крила Португалії
Росія Руські Витязі
Росія Стрижі
Росія Соколи Росії
Росія Небесні Гусари
Білорусь Біла Русь
Україна Українські Соколи
Україна Українські Козаки

Гвинтові літаки
Цивільні
Франція Брайтлінг · США Патріоти · США Старфайтерс  · Росія Русь · Росія Небесні Лицарі · Латвія Балтійські Бджоли Україна Пілотажна група Харківського аероклубу
Гвинтові літаки
США Вершники · США Скайтайперс