Луцій Корнелій Сципіон Азіатик (консул 83 до н. е.)

Луцій Корнелій Сципіон Азіатік [1] Lucius Cornelius Scipio Asiaticus
Консул 83 до н. е.
Народження:	не раніше 129 до н. е. Стародавній Рим
Смерть:	після 82 до н. е. Марсель
Країна:	Стародавній Рим
Рід:	Cornelii Sciponesd
Батько:	Луцій Корнелій Сципіон
Мати:	невідомо
Шлюб:	невідомо
Діти:	Луцій Корнелій Сципіон Азіатік Еміліан (всиновлений)

Луцій Корнелій Сципіон Азіатік^[1] (лат. Lucius Cornelius Scipio Asiaticus; ? — після 82 до н. е.) — консул Стародавнього Риму 83 до н. е., прихильник маріанців і противник Сулли.

Представник Азіатіків, однієї з гілок відомого роду політиків і полководців Корнеліїв Сципионів. Між 104 та 100 роками до н. е. був монетарієм. У 100 році до н. е. разом з іншими нобілями виступив проти Луція Аппулея Сатурніна.

Брав участь в Союзницькій війні: 90 року до н. е. керував захистом Езернії, але разом з іншим командувачем Луцієм Азінієм переодягнувся рабом і втік з обложеного міста^[2]. У 88 році до н. е. увійшов до колегії авгурів. У 86 році до н. е., у 85 році до н. е. як провінцію отримав Македонії. Під час своєї каденції переміг скордисків, водночас вів вправні перемовини з племенами медів та дарданів. За це не отримав від сенату тріумф. Його було обрано консулом 83 до н. е. разом з Гаєм Норбаном.

З початком Громадянської війни 83-82 до н. е. Луцій Корнелій Сципіон став одним з командувачів армією, яка виступила проти Сулли, що висадився в Італії. Відповідно до розпоряджень сенату консули отримали надзвичайні повноваження (senatusconsultum ultimum) і почали збирати війська проти Сулли.

Сципіон, його колега Гай Норбан та інші маріанці «мали великий страх при думці про те, що вони накоїли»^[3]. Незабаром після початку війни Суллі вдалося хитрістю переманити на свою сторону підпорядковану Сципіону армію, яка не надто прагнула воювати^[4]. Завдяки зраді Сулла захопив у полон Сципіона разом з сином^[4] (за повідомленням Тита Лівія^[5], «Сципіона мало не вбили, але відпустили»), однак незабаром він був відпущений^[6].

Сципіон прийняв командування над новою армією, з якою намагався атакувати Гнея Помпея, але легіонери знову зрадили консула, перейшовши на бік сулланців. Сципіон встиг втекти.

Відправився у вигнання в Массилію. За різними версіями помер невдовзі по прибутю до міста або ще довго мешкав у Массилії.

• Луцій Корнелій Сципіон Азіатик (консул 83 до н. е.). (у Smith's Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology.)(англ.)

• п
• о
• р

Консули 125-101 до н.е. → Консули Римської республіки 100-76 до н.е. → Консули 75-51 до н.е.

100: Гай Марій (6-й раз) і Луцій Валерій Флакк — 99: Марк Антоній Оратор і Авл Постумій Альбін — 98: Квінт Цецилій Метелл Непот і Тит Дідій — 97: Гней Корнелій Лентул і Публій Ліціній Красс — 96: Гней Доміцій Агенобарб і Гай Кассій Лонгін — 95: Луцій Ліциній Красс і Квінт Муцій Сцевола — 94: Гай Целій Кальд і Луцій Доміцій Агенобарб — 93: Гай Валерій Флакк і Марк Геренній — 92: Гай Клавдій Пульхр і Марк Перперна — 91: Луцій Марцій Філіпп і Секст Юлій Цезар — 90: Луцій Юлій Цезар і Публій Рутілій Луп — 89: Гней Помпей Страбон і Луцій Порцій Катон — 88: Луцій Корнелій Сулла і Квінт Помпей Руф — 87: Гней Октавій і Луцій Корнелій Цинна, суффект — Луцій Корнелій Мерула — 86: Луцій Корнелій Цинна (2-й раз) і Гай Марій (7-й раз), суффект — Луцій Валерій Флакк — 85: Луцій Корнелій Цинна (3-й раз) і Гней Папірій Карбон — 84: Гней Папірій Карбон (2-й раз) і Луцій Корнелій Цинна (4-й раз) — 83: Луцій Корнелій Сципіон Азіатік і Гай Норбан — 82: Гай Марій Молодший і Гней Папірій Карбон (3-й раз) — 81: Марк Туллій Декула і Гней Корнелій Долабелла — 80: Луцій Корнелій Сулла (2-й раз) і Квінт Цецилій Метелл Пій — 79: Публій Сервілій Ватія Ісаврік і Аппій Клавдій Пульхр — 78: Марк Емілій Лепід і Квінт Лутацій Катул Капітолін — 77: Децім Юній Брут і Мамерк Емілій Лепід Лівіан — 76: Гней Октавій і Гай Скрибоній Куріон