Оттон I (король Греції)

Оттон I нім. Otto von Bayern
Ім'я при народженні:	нім. Otto Friedrich Ludwig von Bayern
Народження:	1 червня 1815(1815-06-01)[1][2][…] Зальцбург[4]
Смерть:	26 липня 1867(1867-07-26)[1][2][…] (52 роки) Бамберг, Верхня Франконія, Баварія[4]
Поховання:	Театінеркірхеd[2]
Країна:	Королівство Баварія і Грецьке королівство
Релігія:	католицька церква
Рід:	Віттельсбахи
Батько:	Людвиг I[5]
Мати:	Тереза Саксен-Хільдбурґхаузенська[5]
Шлюб:	Амалія Ольденбурзька[6]
Автограф:
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

Оттон І (грец. Όθων; 1 червня 1815, Зальцбург, Австрія — 26 липня 1867, Бамберг, Баварія) — перший король незалежної Греції із династії Віттельсбахів, Правив у період 1833-1862.

Другий син короля Баварії Людвига І та Терези Саксен-Хільдбурґхаузенської.Через свого далекого предка герцога Баварії Йоганна II вважався нащадком грецьких королів із візантійських династій Комнінів та Ласкарисів. Отримав добру освіту (серед його викладачів був Шеллінг), яку поповнив подорожами по Німеччині та Італії. Батько, шанувальник стародавньої Греції, був єдиним монархом того часу, що захоплювався грецьким повстанням, тож Оттон успадкував від батька симпатію до грецького народу.

7 травня 1832 Лондонська конференція обрала Оттона королем Греції, а 8 серпня грецькі Народні збори одностайно підтвердили це обрання. 6 лютого 1833 р. він урочисто вступив на грецький престол. Разом з ним із Баварії до Греції прибули три регенти: Армансперг, Маурер та Абель, для управління країною до його повноліття.

1 липня 1835 прийняв кермо влади в свої руки. У 1836 одружився з принцесою Амалією Ольденбурзькою.

У 1834 переніс свою резиденцію до Афін, завдяки цьому місто почало бурхливо розвиватись. Дуже скоро було побудовано Королівський палац, закладено площу Синтагма (де пізніше зведуть Грецький парламент), а також, так звану Афінську трилогію: Афінський університет, Національну бібліотеку та Афінську академію. У наступні десятиліття також за ініціативи короля Оттона було закладено Національний парк, Заппіон (і нині діє як конференц-хол), а також стадіон Панатінаїкос, у якому відбулись перші відроджені олімпійські ігри у 1896 р.^[7]

Оттон відкривав університети та інші навчальні заклади. Саме Оттон заснував Афінський політехнічний університет. Взагалі виявляв добрі наміри, але не виявив ні самостійності переконань, ні здібностей державного управління.

Захоплення ідеалами давньогрецької боротьби за свободу не заважали йому співчувати усім реакційним прагненням і духу централізації, що охопили правлячі кола Греції. Навіть тут він не виявив самостійності та постійно підпадав під вплив різних партій: спочатку баварської, потім російської, французької та англійської. Переляканий революцією 1848 р., він присягнув на вірність конституції, але пізніше управління було суцільним ланцюгом її систематичних порушень.

У результаті антикатолицького, та зрештою антибаварського повстання у країні, 1843 р. була прийнята Конституція, яка визначала, що наступником Оттона, спадкоємцем грецького престолу може бути тільки православний.

У Греції був започаткований парламент, який обирався раз на три роки та був уповноважений обирати міністрів. Першим конституційним прем'єр-міністром Греції став Андреас Метаксас, сподвижник Каподистрії та Колокотроніса.

Конституція також проголошувала свободу друку і зборів, рівноправність усіх громадян перед законом.

Шлюб Оттона і Амалії Ольденбурзької залишився бездітним. Тому їм було необхідно вибрати спадкоємця престолу; Амалія бажала принца з Ольденбурзької династії, проте король наполіг на кандидатурі свого брата Адальберта, що викликало сімейний розлад.

Король Оттон був скинутий з престолу революцією 1862 р. Він добровільно, без боротьби, залишив Грецію, але прямо не відрікся від корони і згодом двічі заявляв про своє бажання зайняти престол. Він повернувся на батьківщину і жив у Бамберзі.

• Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона (рос.)

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Музей Вікторії та Альберта · Музей Нової Зеландії Te Papa Tongarewa · Національна портретна галерея (Лондон) Генеалогія та некрополістика Find a Grave · Genealogics · Geni.com · Родовід · Sejm-Wielki.pl · The Peerage · WeRelate · WikiTree Література та бібліографія Index Theologicus · Бібліографія історії чеських земель Тематичні сайти Edition humboldt digital · Quora Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Allgemeine Deutsche Biographie · Biographisches Lexikon zur Geschichte Südosteuropas · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Dizionario di Storia Довідкові видання Британський музей · Alvin · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie · National Historical Museums of Sweden · NNDB · Salzburgwiki Нормативний контроль BNE: XX1591912 · BNF: 146374930 · CUT: 83507 · FAST: 76776 · Freebase: /m/01bhgp · GND: 118787411 · GR-AtACA: 56025 · ICCU: TSAV556524 · ISNI: 0000000122768713 · J9U: 987007266106805171 · LCCN: n81085496 · LIBRIS: 97mpqlzt3scs52r · MAK: 9810593723305606 · NLG: 45796 · NLI: 000102237 · NLP: a0000003621378 · NTA: 070875626 · RISM: people/120391 · SELIBR: 209845 · SUDOC: 125196679 · VIAF: 15029079, 86157640932338220286

п о р Королі Греції Оттон I • Георг I • Костянтин I • Олександр I • Георг II • Павло I • Костянтин II

п о р Очільники уряду Греції Перша республіка (1822—1832) • Александрос Маврокордатос • Петрос Мавроміхаліс • Георгіос Кундуріотіс • Андреас Заіміс • Іоанн Каподистрія • Августинос Каподистрія Грецьке королівство (1832—1924) • Сп. Трикупіс • Александрос Маврокордатос • Іоанніс Колетіс • Йосиф Людовик Армансперг • Ігнатіос фон Рутхарт • Оттон Баварський • Александрос Маврокордатос • Оттон Баварський • Андреас Метаксас • Константінос Канаріс • Александрос Маврокордатос • Іоанніс Колетіс • Кіцос Цавелас • Георгіос Кундуріотіс • Константінос Канаріс • Антоніос Криєзіс • Александрос Маврокордатос • Дімітріос Вулгаріс • Афанасіос Мьяуліс • Іоаніс Колокотроніс • Дімітріос Вулгаріс • Аристеїдіс Мораїтініс • Зиновіос Вавіс • Діомідіс Кіріакос • Бенізелос Руфос • Дімітріос Вулгаріс • Константінос Канаріс • Зиновіос Вавіс • Константінос Канаріс • Бенізелос Руфос • Александрос Кумундурос • Епамінондас Делієоріс • Бенізелос Руфос • Дімітріос Вулгаріс • Александрос Кумундурос • Аристеїдіс Мораїтініс • Дімітріос Вулгаріс • Фрасівулос Заіміс • Епамінондас Делієоріс • Александрос Кумундурос • Фрасівулос Заіміс • Дімітріос Вулгаріс • Епамінондас Делієоріс • Дімітріос Вулгаріс • Харилаос Трикупіс • Александрос Кумундурос • Епамінондас Делієоріс • Александрос Кумундурос • Епамінондас Делієоріс • Александрос Кумундурос • Константінос Канаріс • Александрос Кумундурос • Харилаос Трикупіс • Александрос Кумундурос • Харилаос Трикупіс • Александрос Кумундурос • Харилаос Трикупіс • Теодорос Деліянніс • Дімітріос Вавіс • Харилаос Трикупіс • Теодорос Деліянніс • Константінос Константопулос • Харилаос Трикупіс • Сотиріос Сотиропулос • Харилаос Трикупіс • Ніколаос Деліянніс • Теодорос Деліянніс • Дімітріос Ралліс • Александрос Заіміс • Георгіос Феотокіс • Александрос Заіміс • Теодорос Деліянніс • Георгіос Феотокіс • Дімітріос Ралліс • Георгіос Феотокіс • Теодорос Деліянніс • Дімітріос Ралліс • Георгіос Феотокіс • Дімітріос Ралліс • Кіріякуліс Мавроміхаліс • Стефанос Драгуміс • Елефтеріос Венізелос • Дімітріос Гунаріс • Елефтеріос Венізелос • Александрос Заіміс • Стефанос Скулудіс • Александрос Заіміс • Ніколаос Калоєропулос • Елефтеріос Венізелос • Спиридон Ламброс • Александрос Заіміс • Елефтеріос Венізелос • Дімітріос Ралліс • Ніколаос Калоєропулос • Дімітріос Гунаріс • Ніколаос Стратос • Петрос Протопападакіс • Ніколаос Триандафілакос • Анастасіос Хараламбіс • Сотиріос Крокідас • Стиліанос Гонатас • Елефтеріос Венізелос • Георгіос Кафантаріс Друга республіка (1924—1935) • Александрос Папанастасіу • Фемістокліс Сифуліс • Андреас Міхалакопулос • Теодорос Пангалос • Атанасіос Евтаксіас • Георгіос Кондиліс • Александрос Заіміс • Елефтеріос Венізелос • Александрос Папанастасіу • Елефтеріос Венізелос • Панаїс Цалдаріс • Елефтеріос Венізелос • Александрос Отонеос • Панаїс Цалдаріс • Георгіос Кондиліс Грецьке королівство (1935—1973) • Константінос Демердзис • Іоанніс Метаксас • Александрос Коризис • Еммануїл Цудерос • Георгіос Цолакоглу • Константінос Логофетопулос • Іоанніс Ралліс • Евріпідіс Бакірдзис • Софокліс Венізелос • Александрос Сволос • Георгіос Папандреу (старший) • Ніколаос Пластірас • Петрос Вулгаріс • архієпископ Афінський Дамаскін • Панайотіс Канеллопулос • Фемістокліс Сифуліс • Панайотіс Пуліцас • Константінос Цалдаріс • Дімітріос Максімос • Константінос Цалдаріс • Фемістокліс Сифуліс • Маркос Вафіадіс • Нікос Захаріадіс • Дімітріос Парцалідіс • Александрос Діомідіс • Іоанніс Феотокіс • Софокліс Венізелос • Ніколаос Пластірас • Софокліс Венізелос • Ніколаос Пластірас • Дімітріос Кіусопулос • Александрос Папагос • Константінос Караманліс • Константінос Георгакопулос • Константінос Караманліс • Константінос Довас • Константінос Караманліс • Панайотіс Піпінеліс • Стиліанос Мавроміхаліс • Георгіос Папандреу (старший) • Іоанніс Параскевопулос • Георгіос Папандреу (старший) • Георгіос Афанасіадіс-Новас • Іліас Циримокос • Стефанос Стефанопулос • Іоанніс Параскевопулос • Панайотіс Канеллопулос Військова хунта (1967—1974) • Константінос Колліас • Георгіос Пападопулос • Спірос Маркезиніс • Адамантіос Андруцопулос Третя республіка (з 1974) • Константінос Караманліс • Георгіос Ралліс • Андреас Папандреу • Дзанніс Дзаннетакіс • Іоанніс Гривас • Ксенофон Золотас • Константінос Міцотакіс • Андреас Папандреу • Костас Симітіс • Костас Караманліс • Йоргос Папандреу • Лукас Пападімос • Панайотіс Пікрамменос • Антоніс Самарас • Алексіс Ципрас • Васілікі Тану-Христофілу • Алексіс Ципрас • Кіріакос Міцотакіс • Іоанніс Сармас • Кіріакос Міцотакіс