ПРО А-35 : Історія, Склад, Конструкція, Література Вікіпедія

ПРО А-35

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (червень 2017)

ПРО А-35 — система протиракетної оборони, призначена для захисту Москви від атак балістичних міжконтинентальних ракет.

Історія

Розробка почалася в 1958 році. Перше перехоплення ракети було продемонстроване 4 березня 1961 року на полігоні Сари-Шаган, де ракета В-1000 змогла знищити атакуючу ракету.

Згодом розробка системи затягнулася на 20 років. Пізніше була представлена модифікація системи під назвою ПРО А-35М, здатна відбити два послідовні залпи по вісім моноблочних міжконтинентальних балістичних ракет в кожному, яку в 1978 році поставили на бойове чергування.

Згодом ПРО А-35М була замінена на ПРО А-135.

Склад

А-35 складалася:

Головний командно-обчислювальний центр;
РЛС Дунай-3М;
Дунай-3У;
8 стрільбових комплексів ("Єнісей", "Тобол" ), кожний з яких складався з
- РКЦ - , радіоканал цілі;
- 2 РКВ - радіоканал виробу (протиракети);
- чотирьох наземних пускових установок (ракети А-350Ж),

Конструкція

Протиракета А-350Ж

Цей розділ потребує доповнення.

Література

Популярна механіка № 11 (листопад 2010) — стор 37-39.

Див. також

Посилання

Система ПРО А-35 [Архівовано 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Від експериментальної — до бойових систем ПРО [Архівовано 25 липня 2014 у Wayback Machine.]
Система протиракетної оборони «А-35»
РАКЕТНИЙ ЩИТ. Протиракетна оборона СРСР [Архівовано 27 липня 2014 у Wayback Machine.]
Протиракети 5В61/5В61Р/51Т6^{[недоступне посилання з квітня 2019]}