1000 Піацці

1000 Піацці

Відкриття
Відкривач	К. В. Райнмут
Місце відкриття	Обсерваторія Гейдельберг-Кеніґштуль
Дата відкриття	12 серпня 1923
Позначення
Названа на честь	Джузеппе Піацці
Тимчасові позначення	1923 NZ 1951 OB 1967 ED
Категорія малої планети	Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь	3,173253445600 а. о.
Перигелій	2,357389795877 а. о.
Афелій	3,989117095323 а. о.
Ексцентриситет	0,257106362195
Орбітальний період	2064,693389499 д
Середня орбітальна швидкість	0,174360029353 °/д
Середня аномалія	33,76770787114°
Нахил орбіти	20,56971614563°
Довгота висхідного вузла	323,7686607265°
Аргумент перицентру	280,8959193666°
Фізичні характеристики
Розміри	47,78 км
Період обертання	9,47 год
Альбедо	0,1119
Стандартна зоряна величина	10,6
1000 Піацці у Вікісховищі

1000 Піацці (1000 Piazzia) — астероїд головного поясу, відкритий 12 серпня 1923 року.

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,054.

Названо на честь Джузеппе Піацці (італ. Giuseppe Piazzi, (*1746 — †1826) — італійського астронома, першовідкривача астероїда Церери.

• Список астероїдів (1001-1100)

• 1000 Піацці — Об'ємне інтерактивне відображення орбітального руху (англ.)
• Інформація про малі планети на сайті minorplanetcenter.net [Архівовано 13 травня 2014 у Wayback Machine.](англ.)