37573 Енрікокарузо
| Відкриття | |
|---|---|
| Відкривач | Ф. Бернґен |
| Місце відкриття | Обсерваторія Карла Шварцшильда |
| Дата відкриття | 23 жовтня 1989 |
| Позначення | |
| Названа на честь | Енріко Карузо |
| Тимчасові позначення | 1989 UB7 2000 RG7 |
| Категорія малої планети | Астероїд головного поясу |
| Орбітальні характеристики[1] | |
| Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD) | |
| Велика піввісь | 2,379777578752 а. о. |
| Перигелій | 1,902862114283 а. о. |
| Афелій | 2,856693043220 а. о. |
| Ексцентриситет | 0,200403377494 |
| Орбітальний період | 1340,920343311 д |
| Середня орбітальна швидкість | 0,268472323352 °/д |
| Середня аномалія | 238,2159440382° |
| Нахил орбіти | 3,159521117083° |
| Довгота висхідного вузла | 55,60252317697° |
| Аргумент перицентру | 1,395412413670° |
| Фізичні характеристики | |
| Стандартна зоряна величина | 15,1 |
37573 Енрікокарузо (37573 Enricocaruso) — астероїд головного поясу, відкритий 23 жовтня 1989 року.
Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,509.
Примітки
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: 37573 Енрікокарузо (англ.) . Процитовано 2014.05.07. Останнє спостереження 2013.05.15.
Див. також
- Список астероїдів (37501-37600)
Посилання
Портал «Астрономія»
- 37573 Енрікокарузо — Об'ємне інтерактивне відображення орбітального руху (англ.)
- http://www.minorplanetcenter.net/iau/lists/NumberedMPs [Архівовано 13 травня 2014 у Wayback Machine.]
| |||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Сонце Геліосфера Геліопауза |
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Хмара Оорта | |||||||||||||||||||||||||||||||
Див. також астрономічні об'єкти, Список об'єктів Сонячної системи за розміром, Портал:Астрономія | |||||||||||||||||||||||||||||||
