BCLAF1

Ідентифікатори

Символи

BCLAF1, BTF, bK211L9.1, BCL2 associated transcription factor 1

Зовнішні ІД

OMIM: 612588 MGI: 1917580 HomoloGene: 8832 GeneCards: BCLAF1

Онтологія гена
Молекулярна функція	• DNA binding • GO:0001948, GO:0016582 protein binding • RNA binding
Клітинна компонента	• цитоплазма • nuclear speck • клітинне ядро • нуклеоплазма
Біологічний процес	• positive regulation of apoptotic process • regulation of DNA-templated transcription in response to stress • GO:0045996 negative regulation of transcription, DNA-templated • GO:0009373 regulation of transcription, DNA-templated • positive regulation of intrinsic apoptotic signaling pathway • positive regulation of DNA-templated transcription, initiation • positive regulation of response to DNA damage stimulus • transcription, DNA-templated • GO:0097285 апоптоз • cellular response to leukemia inhibitory factor
Джерела:Amigo / QuickGO

Ортологи

Види

Людина

Миша

Entrez


9774


72567

Ensembl


ENSG00000029363


ENSMUSG00000037608

UniProt


Q9NYF8


Q8K019

RefSeq (мРНК)


NM_001077440 NM_001077441 NM_001301038 NM_014739 NM_001363659


NM_001025392 NM_001025393 NM_001025394 NM_153787

RefSeq (білок)


NP_001070908 NP_001070909 NP_001287967 NP_055554 NP_001350588


NP_001020563 NP_001020564 NP_722482

Локус (UCSC)

Хр. 6: 136.26 – 136.29 Mb

Хр. 10: 20.31 – 20.34 Mb

PubMed search

^[1]

^[2]

Вікідані

Див./Ред. для людей

Див./Ред. для мишей

BCLAF1 (англ. BCL2 associated transcription factor 1) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 6-ї хромосоми.^[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 920 амінокислот, а молекулярна маса — 106 122^[4].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MGRSNSRSHS	SRSKSRSQSS	SRSRSRSHSR	KKRYSSRSRS	RTYSRSRSRD
RMYSRDYRRD	YRNNRGMRRP	YGYRGRGRGY	YQGGGGRYHR	GGYRPVWNRR
HSRSPRRGRS	RSRSPKRRSV	SSQRSRSRSR	RSYRSSRSPR	SSSSRSSSPY
SKSPVSKRRG	SQEKQTKKAE	GEPQEESPLK	SKSQEEPKDT	FEHDPSESID
EFNKSSATSG	DIWPGLSAYD	NSPRSPHSPS	PIATPPSQSS	SCSDAPMLST
VHSAKNTPSQ	HSHSIQHSPE	RSGSGSVGNG	SSRYSPSQNS	PIHHIPSRRS
PAKTIAPQNA	PRDESRGRSS	FYPDGGDQET	AKTGKFLKRF	TDEESRVFLL
DRGNTRDKEA	SKEKGSEKGR	AEGEWEDQEA	LDYFSDKESG	KQKFNDSEGD
DTEETEDYRQ	FRKSVLADQG	KSFATASHRN	TEEEGLKYKS	KVSLKGNRES
DGFREEKNYK	LKETGYVVER	PSTTKDKHKE	EDKNSERITV	KKETQSPEQV
KSEKLKDLFD	YSPPLHKNLD	AREKSTFREE	SPLRIKMIAS	DSHRPEVKLK
MAPVPLDDSN	RPASLTKDRL	LASTLVHSVK	KEQEFRSIFD	HIKLPQASKS
TSESFIQHIV	SLVHHVKEQY	FKSAAMTLNE	RFTSYQKATE	EHSTRQKSPE
IHRRIDISPS	TLRKHTRLAG	EERVFKEENQ	KGDKKLRCDS	ADLRHDIDRR
RKERSKERGD	SKGSRESSGS	RKQEKTPKDY	KEYKSYKDDS	KHKREQDHSR
SSSSSASPSS	PSSREEKESK	KEREEEFKTH	HEMKEYSGFA	GVSRPRGTFF
RIRGRGRARG	VFAGTNTGPN	NSNTTFQKRP	KEEEWDPEYT	PKSKKYFLHD
DRDDGVDYWA	KRGRGRGTFQ	RGRGRFNFKK	SGSSPKWTHD	KYQGDGIVED
EEETMENNEE	KKDRRKEEKE

A: Аланін
C: Цистеїн
D: Аспарагінова кислота
E: Глутамінова кислота
F: Фенілаланін
G: Гліцин
H: Гістидин
I: Ізолейцин
K: Лізин
L: Лейцин
M: Метіонін
N: Аспарагін
P: Пролін
Q: Глутамін
R: Аргінін
S: Серин
T: Треонін
V: Валін
W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до репресорів, фосфопротеїнів. Задіяний у таких біологічних процесах, як транскрипція, регуляція транскрипції, ацетилювання, альтернативний сплайсинг. Білок має сайт для зв'язування з ДНК. Локалізований у цитоплазмі, ядрі.

Література

Kasof G.M., Goyal L., White E. (1999). Btf, a novel death-promoting transcriptional repressor that interacts with Bcl-2-related proteins. Mol. Cell. Biol. 19: 4390—4404. PMID 10330179 DOI:10.1128/MCB.19.6.4390
Nagase T., Seki N., Ishikawa K., Tanaka A., Nomura N. (1996). Prediction of the coding sequences of unidentified human genes. V. The coding sequences of 40 new genes (KIAA0161-KIAA0200) deduced by analysis of cDNA clones from human cell line KG-1. DNA Res. 3: 17—24. PMID 8724849 DOI:10.1093/dnares/3.1.17
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
Giorgianni F., Zhao Y., Desiderio D.M., Beranova-Giorgianni S. (2007). Toward a global characterization of the phosphoproteome in prostate cancer cells: identification of phosphoproteins in the LNCaP cell line. Electrophoresis. 28: 2027—2034. PMID 17487921 DOI:10.1002/elps.200600782
Carrascal M., Ovelleiro D., Casas V., Gay M., Abian J. (2008). Phosphorylation analysis of primary human T lymphocytes using sequential IMAC and titanium oxide enrichment. J. Proteome Res. 7: 5167—5176. PMID 19367720 DOI:10.1021/pr800500r
Impens F., Radoshevich L., Cossart P., Ribet D. (2014). Mapping of SUMO sites and analysis of SUMOylation changes induced by external stimuli. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 111: 12432—12437. PMID 25114211 DOI:10.1073/pnas.1413825111

Примітки

↑ Human PubMed Reference:.
↑ Mouse PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:16863 (англ.) . Процитовано 6 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ UniProt, Q9NYF8 (англ.) . Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 6 вересня 2017.