BRD2

Наявні структури

Пошук ортологів: PDBe RCSB

Список кодів PDB
1X0J, 2DVQ, 2DVR, 2DVS, 2DVV, 2E3K, 2G4A, 2YDW, 2YEK, 3AQA, 3ONI, 4A9E, 4A9F, 4A9H, 4A9I, 4A9J, 4A9M, 4A9N, 4A9O, 4AKN, 4ALG, 4ALH, 4J1P, 4MR5, 4MR6, 4QEU, 4QEV, 4QEW, 4UYF, 4UYG, 4UYH, 5BT5, 5DFD, 5HEM, 5DFB, 5HEL, 5HFQ, 5HEN, 5DFC, 5IG6, 5IBN, 5DW1

Ідентифікатори

Символи

BRD2, D6S113E, FSH, FSRG1, NAT, RING3, RNF3, O27.1.1, bromodomain containing 2, BRD2-IT1

Зовнішні ІД

OMIM: 601540 MGI: 99495 HomoloGene: 74540 GeneCards: BRD2

Реагує на сполуку

LY-294002, Viroporin 3a^[1]

Онтологія гена
Молекулярна функція	• chromatin binding • GO:0001948, GO:0016582 protein binding • lysine-acetylated histone binding
Клітинна компонента	• цитоплазма • клітинне ядро • нуклеоплазма • nuclear speck
Біологічний процес	• GO:0044324, GO:0003256, GO:1901213, GO:0046019, GO:0046020, GO:1900094, GO:0061216, GO:0060994, GO:1902064, GO:0003258, GO:0072212 regulation of transcription by RNA polymerase II • nucleosome assembly • GO:0009373 regulation of transcription, DNA-templated • transcription, DNA-templated • Сперматогенез • GO:0031497, GO:0006336, GO:0034724, GO:0001301, GO:0007580, GO:0034652, GO:0010847 chromatin organization • GO:0022415 viral process
Джерела:Amigo / QuickGO

Шаблон експресії

Більше даних

Ортологи

Види

Людина

Миша

Entrez


6046


14312

Ensembl

ENSG00000215077 ENSG00000234507 ENSG00000230678 ENSG00000204256 ENSG00000235307
ENSG00000236227 ENSG00000234704


ENSMUSG00000024335

UniProt


P25440


Q7JJ13

RefSeq (мРНК)


NM_001113182 NM_001199455 NM_001199456 NM_001291986 NM_005104


NM_001025387 NM_001204973 NM_010238

RefSeq (білок)


NP_001106653 NP_001186384 NP_001186385 NP_001278915 NP_005095


NP_001191902 NP_034368

Локус (UCSC)

Хр. 6: 32.97 – 32.98 Mb

Хр. 17: 34.33 – 34.34 Mb

PubMed search

^[2]

^[3]

Вікідані

Див./Ред. для людей

Див./Ред. для мишей

BRD2 (англ. Bromodomain containing 2) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 6-ї хромосоми.^[4] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 801 амінокислот, а молекулярна маса — 88 061^[5].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MLQNVTPHNK	LPGEGNAGLL	GLGPEAAAPG	KRIRKPSLLY	EGFESPTMAS
VPALQLTPAN	PPPPEVSNPK	KPGRVTNQLQ	YLHKVVMKAL	WKHQFAWPFR
QPVDAVKLGL	PDYHKIIKQP	MDMGTIKRRL	ENNYYWAASE	CMQDFNTMFT
NCYIYNKPTD	DIVLMAQTLE	KIFLQKVASM	PQEEQELVVT	IPKNSHKKGA
KLAALQGSVT	SAHQVPAVSS	VSHTALYTPP	PEIPTTVLNI	PHPSVISSPL
LKSLHSAGPP	LLAVTAAPPA	QPLAKKKGVK	RKADTTTPTP	TAILAPGSPA
SPPGSLEPKA	ARLPPMRRES	GRPIKPPRKD	LPDSQQQHQS	SKKGKLSEQL
KHCNGILKEL	LSKKHAAYAW	PFYKPVDASA	LGLHDYHDII	KHPMDLSTVK
RKMENRDYRD	AQEFAADVRL	MFSNCYKYNP	PDHDVVAMAR	KLQDVFEFRY
AKMPDEPLEP	GPLPVSTAMP	PGLAKSSSES	SSEESSSESS	SEEEEEEDEE
DEEEEESESS	DSEEERAHRL	AELQEQLRAV	HEQLAALSQG	PISKPKRKRE
KKEKKKKRKA	EKHRGRAGAD	EDDKGPRAPR	PPQPKKSKKA	SGSGGGSAAL
GPSGFGPSGG	SGTKLPKKAT	KTAPPALPTG	YDSEEEEESR	PMSYDEKRQL
SLDINKLPGE	KLGRVVHIIQ	AREPSLRDSN	PEEIEIDFET	LKPSTLRELE
RYVLSCLRKK	PRKPYTIKKP	VGKTKEELAL	EKKRELEKRL	QDVSGQLNST
KKPPKKANEK	TESSSAQQVA	VSRLSASSSS	SDSSSSSSSS	SSSDTSDSDS
G

A: Аланін
C: Цистеїн
D: Аспарагінова кислота
E: Глутамінова кислота
F: Фенілаланін
G: Гліцин
H: Гістидин
I: Ізолейцин
K: Лізин
L: Лейцин
M: Метіонін
N: Аспарагін
P: Пролін
Q: Глутамін
R: Аргінін
S: Серин
T: Треонін
V: Валін
W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до регуляторів хроматину, фосфопротеїнів. Задіяний у таких біологічних процесах, як транскрипція, регуляція транскрипції, ацетилювання, альтернативний сплайсинг. Локалізований у ядрі.

Література

Beck S., Hanson I., Kelly A., Pappin D.J.C., Trowsdale J. (1992). A homologue of the Drosophila female sterile homeotic (fsh) gene in the class II region of the human MHC. DNA Seq. 2: 203—210. PMID 1352711 DOI:10.3109/10425179209020804
Thorpe K.L., Abdulla S., Kaufman J., Trowsdale J., Beck S. (1996). Phylogeny and structure of the RING3 gene. Immunogenetics. 44: 391—396. PMID 8781126 DOI:10.1007/BF02602785
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
LeRoy G., Rickards B., Flint S.J. (2008). The double bromodomain proteins Brd2 and Brd3 couple histone acetylation to transcription. Mol. Cell. 30: 51—60. PMID 18406326 DOI:10.1016/j.molcel.2008.01.018

Примітки

↑ Сполуки, які фізично взаємодіють з Bromodomain containing 2 переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних.
↑ Human PubMed Reference:.
↑ Mouse PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:1103 (англ.) . Процитовано 6 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ UniProt, P25440 (англ.) . Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 6 вересня 2017.