Cryptococcus gattii
? Cryptococcus gattii | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Cryptococcus gattii (Vanbreus. & Takashio) Kwon-Chung & Boekhout 2002 | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Cryptococcus gattii — вид базидіомікотових грибів родини тремелових (Tremellaceae). Виокремлений у 2002 році з виду Cryptococcus neoformans.
Опис
Cryptococcus gattii — це інкапсульовані дріжджі, що поширені, в основному, в тропічному і субтропічному кліматі. Гриб росте у ґрунті, утворює мікоризу з різними дерева. Природно грибок асоціюється з різними видами евкаліптами, проте, у зв'язку з поширенням в інші регіони світу, виявлено утворення мікоризи з іншими деревами, як хвойними так і листяними.
Епідомологія
C. gattii може викликати у людини легеневий криптококоз, базальний менінгіт і церебральний криптококоз. Грибок вразає шкіру, м'які тканини, лімфатичні вузлм, кістки та суглоби. Інфекції, що викликані C. gattii, найпоширеніші в Папуа-Новій Гвінеї та Північній Австралії. Повідомлялися також про випадки інфікування грибком в Індії, Бразилії, на острові Ванкувер у Канаді, Вашингтоні та Орегоні в США. Повідомляється також про летальні випадки[1].
Грибок також вражає собак, кішок, вівців, коал і дельфінів. Вражає слизисту носа та лімфатичні вузли.
Інфекція викликається вдиханням спор. Гриб не передається від людини або тварини до людини. Людина з криптококовою хворобою не є заразною.[2] Грибок є небезпечним для людей з ослабленим імунітетом (особливо для людей з ВІЛ): смертність оцінюється в 10-25 % навіть за умови адекватної протигрибкової терапії.[3] У XXI століття в Північній Америці виявлено новий вірулентний штам грибка VGIIc, що може вражати здорових людей.
Примітки
- ↑ New, Deadly Cryptococcus Gattii Fungus Found in U.S. 23 квітня 2010. Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 5 вересня 2017.
- ↑ Park, Alice (23 квітня 2010). The 'Killer Fungus': Should We Be Scared?. Time. Архів оригіналу за 25 квітня 2010. Процитовано 23 квітня 2010.
- ↑ Li, S. S. та ін. (2010). Cryptococcus. Proc Am Thorac Soc. 7 (3): 186—196. PMID 20463247.
{{cite journal}}
: Явне використання «та ін.» у:|author=
(довідка)
Посилання
- Cryptococcus gattii - Research at the University of British Columbia. University of British Columbia. Архів оригіналу за 28 лютого 2009. Процитовано 17 серпня 2009.
- CDC publication: What Makes Cryptococcus neoformans a Pathogen? [Архівовано 3 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Kausik Datta; Karen H. Bartlett; Rebecca Baer; Edmond Byrnes; Eleni Galanis; Joseph Heitman; Linda Hoang; Mira J. Leslie; Laura MacDougall; Shelley S. Magill; Muhammad G. Morshed; Kieren A. Marr (August 2009). Spread of Cryptococcus gattii into Pacific Northwest Region of the United States (PDF). Emerging Infectious Diseases. 15 (8): 1185—1191. doi:10.3201/eid1508.081384. PMC 2815957. PMID 19757550. Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2011.
{{cite journal}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
(довідка)
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Портал «Біологія» |