Free Pascal
Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (жовтень 2020) |
- Медіафайли у Вікісховищі
Free Pascal (Повна назва Free Pascal Compiler, FPC) — це компілятор мови програмування Паскаль з відкритим початковим кодом.
Він сумісний з Borland Pascal 7 і Object Pascal, але при цьому має ряд додаткових можливостей, наприклад, підтримує перевантаження операторів. FPC — кросплатформенний інструмент, що підтримує величезну кількість платформ. Серед них — AmigaOS, DOS, Linux, *BSD, OS/2, MacOS X і Win32.
Підтримувані платформи
Архітектура | ОС/Пристрій | Версія 2.4.2 | Версія 2.4.0 | Версія 2.2.4 | Версія 2.0.x | Версія 1.0.x |
---|---|---|---|---|---|---|
i386 | DOS (GO32v2 extender) | Так | Так | Так | Так | Так |
FreeBSD (6.x and 7.x) | Так | Так | Так | Невідомо | Невідомо | |
Linux | Так | Так | Так | Невідомо | Невідомо | |
Mac OS X | Так | Так | Так | Невідомо | Ні | |
OS/2 | Так | Так | Так | Так | Так | |
Windows | Так | Так | Так | Так | Так | |
Windows CE | Так | Так | Ні | Ні | Ні | |
Haiku | Так | Так | Ні | Ні | Ні | |
Novell NetWare | Невідомо | Невідомо | Невідомо | Так | Ні | |
x86-64 | FreeBSD | Так | Ні | Ні | Ні | Ні |
Linux | Так | Так | Так | Невідомо | Невідомо | |
Mac OS X | Так | Так | Ні | Ні | Ні | |
Windows | Так | Так | Ні | Ні | Ні | |
ARM | iPhone OS | Так | Так | Ні | Ні | Ні |
Game Boy Advance (GBA) | Так | Так | Ні | Ні | Ні | |
Nintendo DS | Так | Так | Ні | Ні | Ні | |
Linux | Так | Так | Так | Невідомо | Невідомо | |
Windows CE | Так | Так | Так | Невідомо | Невідомо | |
PowerPC | Linux | Так | Так | Так | Невідомо | Невідомо |
Mac OS X | Так | Так | Так | Невідомо | Невідомо | |
Mac OS Classic | Невідомо | Невідомо | Невідомо | Так | Невідомо | |
PowerPC 64-bit | Linux | Так | Так | Так | Невідомо | Невідомо |
Mac OS X | Так | Так | Ні | Ні | Ні | |
SPARC | Linux | Так | Так | Так | Невідомо | Невідомо |
Бібліотеки та оболонки
У рамках проєкту також розробляється Lazarus — вільний аналог середовища розробки Delphi і Lazarus Components Library (LCL) — вільна бібліотека віджетів, аналогічна VCL в Delphi.
Існують і альтернативні проєкти візуального програмування на базі Free Pascal, найзрілішим з яких є MSEide, що використовує власну, несумісну з VCL бібліотеку компонентів MSEgui.
Інша альтернатива Lazarus — fpGUI, проста бібліотека віджетів, що не містить додаткових бібліотек, наприклад, для роботи з базами даних, XML тощо. До її складу включено візуальний редактор форм, що генерує початковий код створення форми на паскалі.
Крім того, для створення Windows-застосунків можна використовувати невізуальну бібліотеку KOL.
Особливості
- Підтримка перевантаження арифметичних операторів (
+
,-
,*
,**
,/
,div
,mod
), операторів порівняння (<
,>
,=
,>=
,<=
) та оператора присвоювання:=
. - Підтримка операторів присвоювання з виконанням арифметичної операції в стилі Сі (
+=
,-=
,*=
,/=
). - Наявність власної системи збірки (fpcmake) та генератора документації (fpcdoc).
У компіляторі для архітектури x86 вбудований асемблер за замовчуванням використовує синтаксис AT&T. Для активування синтаксису Intel існує параметр командного рядка, а також спеціальна директива.
Історія
- 1993 рік — початок роботи над проєктом.
- 1995 рік — компілятор успішно компілює сам себе.
- 1996 рік — проєкт опублікований в інтернеті під ліцензією GNU GPL.
- 12 липня 2000 року — вихід версії 1.0.
- 2003 рік — вихід версії 1.0.10, завершення роботи над гілкою 1.0.x.
- 15 травня 2005 року — вихід версії 2.0.
- 10 вересня 2007 року — вихід версії 2.2.
- 30 грудня 2009 року — вихід версії 2.4.
- 12 листопада 2010 — вихід версії 2.4.2.
- 12 листопада 2010 — вихід версії 2.4.2.
- 25 листопада 2015 — вихід версії 3.0.0.
- 28 листопада 2017 — вихід версії 3.0.4, підтримка архітектури ARM64
- 19 червня 2020 — версія 3.2.0: повноцінна підтримка ARM64; підтримка архітектур Linux/ppc64le, Android/x86_64 та i8086-win16[1]
Ліцензія
Компілятор поширюється на умовах GNU General Public License, а значна частина бібліотек, у тому числі ядро RTL — на умовах м'якшої GNU Lesser General Public License.
Джерела
- ↑ FPC New Features 3.2.0 (англ.). Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
Посилання
- Сторінка проєкту [Архівовано 29 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про мови програмування. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- п
- о
- р
- Мова асемблера
- PLAN[en]
- SAS[pl]
- Sawik[pl]
- TUZ-3[pl]
- Байт-код
- P-код
- Байт-код Java
- Байт-код Perl
- Керований код
- Машинний код
- ↑ а б Немає загальноприйнятого рішення, чи вважати усі ці мови саме мовами програмування