Щоб протистояти важким американським бомбардувальникам B-24, B-29 та B-32, командування ВПС Імперського флоту Японії розробило технічне завдання «18-Сі B» (Оцу) на розробку важкого одномісного винищувача-перехоплювача наземного базування. Літак мав розвивати швидкість 665 км/г на висоті 6 000 м і бути озброєним 30-мм гарматами.
У 1943 році фірма Kawanishi, базуючись на своїй попередній розробці 1942 року, літаку Kawanishi J3K, розробила проєкт винищувача, який відповідав би вимогам технічного завдання. Літак, який отримав позначення J6K «Jinpu» («Зінпу» (Шквал)), був низькопланом, оснащений двигуном Nakajima NK6A Homare 42 потужністю 2 200 к.с. Озброєння складалось з двох 30-мм гармат «Тип 5» та двох 13,2-мм кулеметів.
Розробка літака була завершена у червні 1944 року. Але майже готовий прототип так і не був завершений. Всі потужності фірми були залучені для виготовлення літака N1K1-J, який вже пройшов випробування і повністю задовольняв флот.[1]
Тактико-технічні характеристики
Технічні характеристики
Екіпаж: 1 чоловік
Довжина: 10,12 м
Висота: 4,30 м
Розмах крил: 12,50 м
Маса пустого: 2 940 кг
Маса спорядженого: 4 373 кг
Максимальна маса злету: 4 886
Двигуни: Nakajima NK6A Homare 42
Потужність: 2 200 к.с.
Льотні характеристики
Максимальна швидкість: 685 км/г
Дальність польоту: 2 055 км
Практична стеля: 13 860 м
Озброєння
Гарматне: 2 x 30-мм гармати «Тип 5»
Кулеметне: 2 x 13,2-мм кулемети
Джерела
René J. Francillion, Japanese Aircraft of the Pacific War, 2nd edition, Londra, Putnam & Company Ltd. [1970], 1979, ISBN 0-370-30251-6.
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Kawanishi J6K
Kawanishi J3K
Посилання
Kawanishi J6K на сайті combinedfleet.com/ [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
Kawanishi J6K на сайті «Уголок неба» [Архівовано 27 лютого 2016 у Wayback Machine.](рос.)